Міністерство охорони здоров’я України Івано-Франківський державний медичний університет Кафедра факультетської хірургії “ГОСТРИЙ ТА ХРОНІЧНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ” Виконала: Студентка медичного факультету Івано-Франківськ 2006 План Вступ Історія опису і сучасна статистика Етіологія, патогенез Класифікація Ускладнений холецистит Наслідки гострого і хронічного холециститу а) водянка жовчного міхура б) емпієма жовчного міхура в) перфоративний холецистит г) пропітний жовчевий перитоніт д) гострий холецистит, ускладнений ураженням жовчевих протоків - жовтушна форма - септична форма - панкреатична форма (холецистопанкреатит) Сучасні методи лікування 8. Обгрунтування хірургічного методу лікування Гострий калькульозний холецистит. Історія вчення про гострий холецистит пов'язана з вченням про ЖКХ. Перші відомості про наявність каміння у людини зустрічаються в XIV столітті. Однак детальний опис жовчних каменів та клінічної картини холециститу подав в 1760 році Морганьї. Дещо пізніше Рідель (1903 р.) описав клініку безкам'яного холециститу. Великий вклад у вивчення холециститу і розробку методів його лікування зробили хірурги: С.П.Федоров, О.В.Мартинов, І.Г.Руфанов, Б.В.Петровський, В.В.Віноградов, О.Б.Лімонов, О.О.Шалімов, В.І.Земсков та ін. Холецистит відноситься до досить частих захворювань, складає 5 % від всіх хірургічних захворювань і займає друге місце після гострого апендициту. Жінки хворіють в 4-5 разів частіше, ніж чоловіки. В країнах Азії захворюваність на холецистит серед чоловіків і жінок приблизно однакова. За даними різних вчених, конкременти при холециститі виявляють у 80-96 % випадків. У дітей і в молодих людей переважає некалькульозний (безкам'яний) холецистит, а у людей 40-50 років – калькульозний. Більшість хірургів вважає, що безкам'яний холецистит з віком завжди стає калькульозним. Класифікація Варіабельність клінічної картини холециститів, етіологічних чинників, патогенетичних механізмів та патологоанатомічних змін призвело до створення різних класифікацій. Найбільш вдалою слід вважати класифікацію О.Гуляєва і О.Джавадяна: Холецистит калькульозний і некалькульозний: гострий неускладнений холецистит: простий, деструктивний, флегмонозний, гангренозний. гострий ускладнений холецистит: емпієма жовчного міхура, перфорація з явищами перитоніту, ураження жовчних протоків (холедохолітіаз, холангіт, папіліт, стеноз фатерового соска), гострий холецистопанкреатит, пропітний жовчний перитоніт. підгострий холецистит (деструктивний в стадії стихання, інфільтративний). хронічний холецистит: жовчнокам'яна хвороба, простий хронічний холецистит, водянка жовчного міхура, склерозуючий холецистит. Хронічний холецистит може бути первинно хронічним або бути наслідком перенесеного гострого холециститу. В розвитку холециститу відіграють три головних фактори: порушення обміну речовин, застій жовчі в системі жовчних шляхів, інфекція жовчних шляхів. Запалення жовчного міхура викликається різноманітною мікрофлорою. Мікроорганізми проникають в жовчні шляхи з ДПК гематогенним і лімфогенним шляхом. Застою жовчі сприяє дискінезія жовчовивідних шляхів, звуження міхурової протоки, розлади нервово-рефлекторної регуляції сфінктерного апарату, запальні явища великого дуоденального соска, обтурація протоків камінням, вагітність, малорухомий спосіб життя та ін. Порушення обміну речовин призводить до порушення фізико-хімічних властивостей жовчі і співвідношення холанго-холестеринового індексу. Утворення в жовчному міхурі конкрементів та їх переміщення супроводжується травмуванням слизової оболонки і сприяє підтриманню запального процесу. Причиною холециститу може бути рефлюкс в жовчн...