Міністерство охорони здоров’я України
Івано-Франківський державний медичний університет
Кафедра факультетської хірургії
“ГОСТРИЙ ТА ХРОНІЧНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ”
Виконала:
Студентка
медичного факультету
Івано-Франківськ
2006
План
Вступ
Історія опису і сучасна статистика
Етіологія, патогенез
Класифікація
Ускладнений холецистит
Наслідки гострого і хронічного холециститу
а) водянка жовчного міхура
б) емпієма жовчного міхура
в) перфоративний холецистит
г) пропітний жовчевий перитоніт
д) гострий холецистит, ускладнений ураженням жовчевих
протоків
- жовтушна форма
- септична форма
- панкреатична форма (холецистопанкреатит)
Сучасні методи лікування
8. Обгрунтування хірургічного методу лікування
Гострий калькульозний холецистит.
Історія вчення про гострий холецистит пов'язана з вченням про ЖКХ. Перші відомості про наявність каміння у людини зустрічаються в XIV столітті. Однак детальний опис жовчних каменів та клінічної картини холециститу подав в 1760 році Морганьї. Дещо пізніше Рідель (1903 р.) описав клініку безкам'яного холециститу. Великий вклад у вивчення холециститу і розробку методів його лікування зробили хірурги: С.П.Федоров, О.В.Мартинов, І.Г.Руфанов, Б.В.Петровський, В.В.Віноградов, О.Б.Лімонов, О.О.Шалімов, В.І.Земсков та ін.
Холецистит відноситься до досить частих захворювань, складає 5 % від всіх хірургічних захворювань і займає друге місце після гострого апендициту. Жінки хворіють в 4-5 разів частіше, ніж чоловіки. В країнах Азії захворюваність на холецистит серед чоловіків і жінок приблизно однакова. За даними різних вчених, конкременти при холециститі виявляють у 80-96 % випадків. У дітей і в молодих людей переважає некалькульозний (безкам'яний) холецистит, а у людей 40-50 років – калькульозний. Більшість хірургів вважає, що безкам'яний холецистит з віком завжди стає калькульозним.
Класифікація
Варіабельність клінічної картини холециститів, етіологічних чинників, патогенетичних механізмів та патологоанатомічних змін призвело до створення різних класифікацій. Найбільш вдалою слід вважати класифікацію О.Гуляєва і О.Джавадяна:
Холецистит калькульозний і некалькульозний:
гострий неускладнений холецистит: простий, деструктивний, флегмонозний, гангренозний.
гострий ускладнений холецистит: емпієма жовчного міхура, перфорація з явищами перитоніту, ураження жовчних протоків (холедохолітіаз, холангіт, папіліт, стеноз фатерового соска), гострий холецистопанкреатит, пропітний жовчний перитоніт.
підгострий холецистит (деструктивний в стадії стихання, інфільтративний).
хронічний холецистит: жовчнокам'яна хвороба, простий хронічний холецистит, водянка жовчного міхура, склерозуючий холецистит.
Хронічний холецистит може бути первинно хронічним або бути наслідком перенесеного гострого холециститу. В розвитку холециститу відіграють три головних фактори:
порушення обміну речовин,
застій жовчі в системі жовчних шляхів,
інфекція жовчних шляхів.
Запалення жовчного міхура викликається різноманітною мікрофлорою. Мікроорганізми проникають в жовчні шляхи з ДПК гематогенним і лімфогенним шляхом. Застою жовчі сприяє дискінезія жовчовивідних шляхів, звуження міхурової протоки, розлади нервово-рефлекторної регуляції сфінктерного апарату, запальні явища великого дуоденального соска, обтурація протоків камінням, вагітність, малорухомий спосіб життя та ін. Порушення обміну речовин призводить до порушення фізико-хімічних властивостей жовчі і співвідношення холанго-холестеринового індексу. Утворення в жовчному міхурі конкрементів та їх переміщення супроводжується травмуванням слизової оболонки і сприяє підтриманню запального процесу.
Причиною холециститу може бути рефлюкс в жовчн...